Духовний розвиток
(переклад на українську від Олесі)
На темі духовності та духовного розвитку останнім часом не спекулює тільки лінивий. Але часто в ці поняття вкладають абсолютно різні, навіть невластиві їм речі. Так що ж це таке? Яка людина вважається духовною? Що таке духовний розвиток і як визначити його рівень?
Даоська Традиція в своєму первісному (неспотвореному) вигляді є Істинним Ученням про вдосконалення людини і, як наслідок, своєю основною метою ставить саме духовний розвиток. Тому для нас дуже важливо, щоб у людей було правильне розуміння цього поняття.
Дати визначення духовного розвитку - це вже непросте завдання, тим більше, якщо намагатися виміряти його. У різних Істинних Традиціях (Даосизм, Буддизм, Індуїзм / Йога) можуть по-різному дивитися на цей процес і використовувати різні точки відліку. Це схоже на будівництво будинку. З якого етапу починається цей процес: зі створення креслень на папері, з вибору місця,з купівлі інструментів і матеріалів, з викопування та закладання фундаменту або ж зі зведення першого поверху? Яку б точку відліку ми не обрали, безсумнівним залишається одне - всі ці етапи повинні бути здійснені.
У нашій Школі ми традиційно вважаємо, що процес духовного розвитку починається «зі зведення першого поверху», тобто з моменту, коли в ході внутрішньої культивації людина починає осягати свою Першопочаткову / Божественну Природу. Або, іншими словами, коли Пізнаюча частина нашої свідомості (Пізнаючий Дух, Ши Шень) стикається з Першопочатковим Духом (Юань Шень - для докладних пояснень термінів Пізнаючий і Першопочатковий дух, див.статтю «Три Скарби»). Ось чому, кажуть, що просвітлена людина знає те, що дізнатися вона нізвідки не могла, і розуміє те, що зрозуміти неможливо. Так, неможливо, але - простим людським розумом. А завдяки практикам внутрішньої культивації є можливість отримати доступ до своєї Божественної Природи, тобто, по суті, до абсолютного знання.
Саме повне осягнення своєї Першопочаткової природи і є метою духовного розвитку, отже практики, спрямовані на це, сприяють духовному зростанню. Однак, як ми говорили, перш ніж побудувати «перший поверх», необхідно провести велику підготовчу роботу. Так і в процесі духовного розвитку: перш ніж людина зможе вийти на рівень свого Першопочаткового Духу і запустити процеси його активізації, необхідно виконати велику підготовчу роботу. І практики, що відносяться до цього розділу, також можуть вважатися практиками духовного зростання.
Перш за все це практики з культивації доброчесних якостей, тобто чеснот: любові до всього живого, співчуття, доброзичливості та м’якосердя, всеприйняття та безтурботності і т. ін., а також практики з очищення серця-свідомості від різних забруднень і затьмарень. Напряму ці практики не є практиками роботи з Першопочатковим Духом, але вони готують грунт для здійснення цього етапу.
Зазвичай поняття духовності та духовного росту асоціюються саме з такими практиками. Однак, слід розуміти, що вони, будучи, безперечно, одними з найважливіших, є все ж методами, що створюють передумови для процесу духовного розвитку та роблять його можливим.
Виходячи з вищесказаного, ми можемо тепер сформулювати, як же виміряти духовність і рівень духовного розвитку. Духовний розвиток визначається виключно глибиною осягнення / розкриття Першопочаткової Природи. Говорити про ці рівні дуже непросто, оскільки їх можна легко викривити. Сюди також слід додати і те, що люди часто мають стереотипи щодо того, якою має бути духовна людина: поводитися ось так, говорити ось так, одягатися ось так і т. п. Частіше за все такими стереотипами оперують люди, які вивчали Індуїзм / Буддизм, але ще не зрозуміли всю об’ємність цих Традицій. Як вже було сказано, рівень духовного розвитку визначається виключно глибиною осягнення нашої Першопочаткової Природи.
Але парадокс у тому, що звичайна людина за цим параметром судити не в змозі, оскільки вона ще сама не знає, що це таке. Але є непрямі ознаки, які в будь-якому випадку проявляються в міру набуття духовності. Хоча слід врахувати і те, що деякі з них можуть бути проявлені і без осягнення Першопочаткової Природи. Таким чином, орієнтуватися можна на те, наскільки людина проявляє себе як зріла гармонійна особистість, на рівень її моральності й чеснот (Де), як вона ставиться до інших людей і природи в цілому, її адекватність, вміння дивитися в корінь проблеми і ситуації в цілому, свобода від стереотипів, шаблонів і затьмареності і т.д. і т. п.
Духовні практики, духовний розвиток людини, розширення свідомості, досягнення просвітління, відкриття третього ока та інші привабливі пропозиції сьогодні можна зустріти на кожному кроці. Тому, на жаль, існує велика ймовірність помилитися і вибрати напрямок, який зовсім не веде до духовного розвитку, або навіть гірше - веде до духовної деградації та накопичення невігластва.
Найчастіше в таких випадках людина впадає в самообман, думаючи, що зазначені практики її духовно розвивають, а в реальності все виявляється зовсім інакше. Адже при правильній практиці мають відбуватися певні зміни у свідомості людини, що дозволяють краще розуміти навколишній світ і себе саму. Також людина стає більш адекватною в соціумі, що вказує на її гармонійний розвиток, без перекосів. Правильна практика призводить до внутрішніх осяянь і глибокого розуміння світобудови, її принципів і їх проявів у всіх сферах, в тому числі й соціальній.
Якщо ж практика рухається в хибному напрямку, людина, навпаки, може втратити соціальну адекватність. Вважаючи себе моральною і високодуховною, а всіх інших сірою масою, яка котиться до власної деградації, вона замкнеться на себе, буде різко виділятися з соціуму, і іншим людям буде неприємно спілкуватися з нею.
Звичайно, всі перелічені ознаки духовного розвитку є лише непрямими і дуже умовними. Будучи, з одного боку, досить очевидними, навіть вони можуть бути з легкістю «переставлені з ніг на голову». Всі прояви інших людей необхідно розглядати відповідно до конкретної ситуації та конкретної індивідуальності, а також пам’ятати, що в силу своєї власної нерозвиненості та затьмареності іноді деякі прояви більш розвиненої людини ми не можемо навіть зрозуміти, не кажучи про те, щоб правильно витлумачити.
І, найголовніше, пам’ятайте, що судити і оцінювати інших людей - це шлях культивації власного его, який поведе вас зовсім в інший бік від духовного розвитку. Нехай вас турбують ваші власні недосконалості, а в людях намагайтеся бачити хороше, і ви помітите, що світ навколо вас стане трішки світлішим.
Так що, як бачите, тема духовності та духовного розвитку досить непроста, а тому, щоб в ній досконально розібратися необхідно «очистити розум від забруднень», що разом з правильною і регулярною практикою дозволить пробудити нашу Першопочаткову Мудрість, і вже тоді можна буде відрізняти постійне від тимчасового та істинне від помилкового.